Регламент

 

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення районної ради

сьомого скликання

17.02.2016 року № 49-4-VІІ

(четверта сесія)

 

 

РЕГЛАМЕНТ

РЕШЕТИЛІВСЬКОЇ РАЙОННОЇ РАДИ

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Правові засади діяльності районної ради

1.1.Решетилівська районна рада (далі — Рада) є органом місцевого самоврядування, що представляє спільні інтереси територіальних громад сіл і селища Решетилівського району у межах повноважень, визначених чинним законодавством, а також повноважень, переданих Раді сільськими і селищною радами району.

1.2.Порядок діяльності Ради, її органів, депутатів, посадових осіб та виконавчого апарату визначається Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про запобігання корупції», «Про інформацію», «Про доступ до публічної інформації», «Про захист персональних даних», іншими законодавчими актами та цим Регламентом.

1.3.Регламент Ради (далі — Регламент) визначає порядок проведення першої сесії Ради, порядок обрання голови Ради, заступника голови Ради, скликання чергової та позачергової сесій Ради, призначення пленарних засідань Ради, підготовки і розгляду питань на пленарних засіданнях, прийняття рішень Ради про затвердження порядку денного сесії та з процедурних питань, а також порядок роботи сесії Ради. Положення Регламенту не можуть суперечити Конституції та законам України.

Стаття 2. Основні принципи діяльності Ради

2.1. Рада здійснює свою діяльність на принципах:

1) народовладдя;

2) законності;

3) гласності;

4) колегіальності;

5) поєднання місцевих і державних інтересів;

6) виборності;

7) правової, організаційної і матеріально-фінансової самостійності в межах повноважень, визначених законодавством;

 8) державної підтримки та гарантії діяльності місцевого самоврядування;

 9) судового захисту прав місцевого самоврядування;

 10) підзвітності та відповідальності органів Ради та її посадових осіб перед виборцями.

Стаття 3. Відкритість та гласність роботи Ради

3.1.Сесії Ради проводяться гласно із забезпеченням права кожного бути присутнім на них, крім випадків, передбачених законодавством. Порядок доступу до засідань визначається Радою відповідно до закону та цього Регламенту.

3.2.Відкритість та гласність роботи Ради, її президії, постійних комісій може реалізовуватися шляхом публікації звіту пленарних засідань Ради, публікації її рішень в газеті та на офіційному веб-сайті Ради та у інший визначений Радою спосіб.

3.3. Представники засобів масової інформації можуть бути присутні на всіх засіданнях Ради.

Стаття 4. Планування роботи Ради

4.1.Діяльність Ради здійснюється відповідно до  плану роботи Ради, затвердженого на пленарному засіданні.

4.2.План роботи включає в себе напрямки діяльності Ради та її органів, визначає основні питання для розгляду на пленарних засіданнях, заходи з підготовки та реалізації рішень Ради, визначає відповідальних за їх виконання.

4.3.Проект плану роботи Ради розробляється під керівництвом голови Ради на підставі пропозицій постійних комісій, заступника голови Ради, депутатських фракцій та груп, депутатів, районної державної адміністрації.

Стаття 5. Порядок розгляду запитів на інформацію

5.1.Запит на інформацію — це прохання особи до Ради та її органів надати публічну інформацію, що знаходиться у їх володінні. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним, подаватись в усній, письмовій чи в іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою).

5.2.Відповідь на запит на інформацію має бути надана не пізніше 5 робочих днів із дня отримання запиту.

5.3.У разі, якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.

5.4.У разі, якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду такого запиту може бути продовжений до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. В такому разі особа, що подала запит, має бути повідомлена у письмовій формі про продовження розгляду запиту не пізніше 5 робочих днів з дня отримання запиту.

5.5.У Раді передбачається можливість відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк для випадків, коли задоволення запиту на інформацію потребує виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок. Розмір фактичних витрат на копіювання та друк визначається в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Стаття 6. Присутність на пленарних засіданнях Ради

6.1.На пленарних засіданнях Ради за рішенням Ради (або за запрошенням голови Ради або головуючого) можуть бути присутні депутати інших рад, представники державних органів та органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, трудових колективів. Для них у залі засідань відводяться спеціальні місця.

6.2. Головуючий на пленарному засіданні Ради повідомляє про осіб, які присутні за запрошеннями. Цим особам та іншим присутнім головуючим може бути надане право виступити на пленарному засіданні Ради, а в разі ненадання такого права, за пропозицією депутатів, за рішенням Ради. Першочергово право виступити надається депутатам районної ради, селищному, сільським головам.

6.3.Порядок розміщення депутатів Ради та інших присутніх у залі засідань осіб визначається Радою. Місця для депутатів Ради відводяться в залі засідань окремо від місць для інших осіб, присутніх на пленарному засіданні Ради, і не можуть бути зайняті іншими особами.

6.4.    За загальним правилом пленарні засідання Ради проводяться у приміщенні Решетилівської селищної ради за адресою: селище Решетилівка, вулиця Леніна, 14. Якщо на пленарному засіданні бажає бути присутньою кількість осіб, яких неможливо розмістити у залі засідань без шкоди для проведення засідання, особи, які бажають бути присутніми у залі засідань, визначають своїх представників, яких уповноважені особи ради розміщують у залі засідань з урахуванням вимог п. 6.1.-6.3. цієї статті.

У разі необхідності пленарне засідання Ради може бути проведено в іншому місці. Це питання вирішується Радою чи головуючим на засіданні.

Стаття 7. Закриті пленарні засідання Ради

7.1.У разі необхідності, за рішенням Ради, яке приймається більшістю голосів депутатів Ради від загального складу Ради, проводяться закриті пленарні засідання для розгляду конкретно визначених питань.

7.2.На закритому пленарному засіданні Ради мають право бути присутніми особи, визначені Радою .

7.3.Учасникам закритого пленарного засідання забороняється використовувати засоби фото-, відеофіксації, засоби зв'язку, звукозапису та обробки інформації.

7.4.Підготовка протоколу закритого пленарного засідання Ради здійснюється виконавчим апаратом Ради в режимі, що унеможливлює розголошення обговорюваних на засіданні питань.

7.5.Порядок та обсяг інформації, що підлягає опублікуванню за підсумками закритого засідання, визначаються у кожному конкретному випадку рішенням Ради.

Стаття 8. Контрольна діяльність Ради та її постійних комісій

8.1.Рада відповідно до встановлених законодавством повноважень, безпосередньо або через свої органи здійснює контроль у частині делегованих Радою районній державній адміністрації повноважень та в інших випадках, передбачених законодавством.

8.2.Постійні комісії Ради здійснюють свої контрольні функції щодо виконання рішень Ради.

8.3.Постійні комісії Ради у питаннях, які належать до їх відання, та в порядку, визначеному законом, мають право отримувати необхідні матеріали від підприємств, установ, організацій та їх місцевих підрозділів.

8.4.Рекомендації постійних комісій Ради підлягають обов'язковому розгляду підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані.

8.5.Про результати розгляду рекомендацій постійних комісій Ради підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, яким вони адресовані, та вжиті заходи вони мають повідомити постійні комісії у встановлений для цього строк.

Стаття 9. Контроль за виконанням рішень Ради

9.1.Рада безпосередньо або через створені нею постійні комісії чи тимчасові контрольні комісії здійснює контроль за виконанням своїх рішень відповідно до Конституції України, законодавства про місцеве самоврядування, цього Регламенту.

9.2.Контроль за виконанням рішень Ради організовує її голова.

9.3.Рішенням ради, як правило, покладається контроль за його виконанням на відповідну (профільну) постійну комісію Ради.

9.4.Рішення Ради одразу після їх прийняття, але не пізніше 5-денного строку після закриття сесії Ради, передаються до відповідних (профільних) постійних комісій Ради.

9.5.Постійна комісія Ради на своєму засіданні розглядає питання щодо контролю за виконанням отриманих рішень, надає інформацію про хід виконання відповідних рішень голові Ради або заступнику голови Ради.

Стаття 10. Підзвітність і підконтрольність районної державної адміністрації Раді

10.1.Районна державна адміністрація підзвітна та підконтрольна Раді у виконанні районних програм соціально-економічного і культурного розвитку, районних цільових програм з інших питань, районного бюджету, а також у частині повноважень, делегованих Радою, та з виконання рішень Ради з цих питань.

10.2.Після заслуховування звіту голови районної державної адміністрації, його заступників, керівників управлінь, відділів та інших структурних підрозділів районної державної адміністрації Рада проводить його обговорення. За підсумками обговорення Рада приймає відповідне рішення.

 

РОЗДІЛ 2. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ РАДИ

Глава 1. Підготовка пленарних засідань

Стаття 11. Порядок скликання першої сесії Ради

11.1. Першу сесію новообраної Ради скликає відповідна територіальна виборча комісія не пізніше як через два тижні після реєстрації новообраних депутатів Ради у кількості, яка забезпечує повноважність складу Ради відповідно до закону. Перше пленарне засідання першої сесії відкриває голова зазначеної територіальної ви­борчої комісії, який інформує Раду про підсумки виборів депутатів. З моменту визнання повноважень депутатів Ради нового скликання Рада обирає тимчасову президію з числа депутатів Ради в кількості трьох осіб — представників партій, які набрали найбільшу кількість голосів на виборах. Члени тимчасової президії почергово головують на пленарних засіданнях Ради до обрання голови Ради. Черговість головування встановлюється в порядку спадання кількості голосів, отриманих партією.

11.2.3 часу обрання голови Ради він веде пленарні засідання Ради відповідно до вимог закону та Регламенту.

11.3.  Виконавчий апарат Ради надає депутатам Ради довідкові матеріали про обраних депутатів Ради. Довідковий матеріал про депутатів Ради повинен містити: прізвище, ім'я та по батькові депутата Ради; дату народження депутата Ради; дані про освіту, професію, посаду, місце роботи, партійність; поштову адресу, вказані депутатом Ради.

Стаття 12. Порядок денний першої сесії Ради

До порядку денного першої сесії Ради мають бути включені такі питання:

-       інформація голови територіальної виборчої комісії про підсумки виборів депутатів до Ради і визнання їх повноважень;

-       про обрання голови Ради.

Стаття 13. Форми роботи Ради

13.1. Рада проводить свою роботу сесійно. Сесія Ради складається з пленарних засідань Ради, а також засідань постійних комісій Ради. Постійна комісія або робоча група Ради може проводити своє засідання у перервах пленарного засідання Ради у тих випадках, коли питання визнано невідкладним, чи за дорученням Ради, якщо пленарне засідання Ради пов'язане з прийняттям рішень, проведенням виборів, призначенням або затвердженням на посади посадових осіб.

Стаття 14. Розпорядок роботи пленарних засідань Ради

14.1.Тривалість пленарного засідання визначається Радою.

14.2. Засідання Ради, як правило, розпочинаються о десятій годині, з перервами через кожні дві години роботи, якщо не прийнято інше рішення.

14.3.За вмотивованим зверненням депутатської фракції (групи) головуючий на пленарному засіданні Ради зобов'язаний оголосити позачергову перерву у пленарному засіданні Ради на 15 хвилин. Правом на оголошення позачергової перерви з одного питання депутатська фракція чи група може скористатися лише один раз протягом пленарного засідання.

14.4.Кожне пленарне засідання Ради починається і закінчується Гімном України та Гімном Решетилівщини.

Стаття 15. Порядок скликання сесії Ради

15.1.Сесія Ради скликається головою Ради за необхідності, але не менше одного разу на квартал.

15.2.Сесія Ради також скликається головою Ради за пропозицією не менше однієї третини депутатів Ради від загального складу Ради або голови районної державної адміністрації.

15.3.У разі немотивованої відмови голови Ради або неможливості ним скликати сесію Ради, сесія Ради скликається заступником голови Ради. У цих випадках сесія Ради скликається, якщо голова Ради без поважних причин не скликав сесію Ради у двотижневий строк, після настання умов, передбачених п. 15.1 та п. 15.2 цієї статті.

15.4.У разі якщо посадові особи, зазначені у пп. 15.1-15.3 цієї статті, у двотижневий строк не скликають сесію Ради на вимогу однієї третини депутатів Ради від загального складу Ради або голови районної державної адміністрації або у разі якщо такі посади є вакантними, сесія може бути скликана депутатами відповідної Ради, які становлять не менш як одну третину складу ради, або постійною комісією Ради.

15.5. Сесія ради скликається для розгляду електронної петиції, що набрала необхідну кількість підписів, протягом строку, встановленого для її розгляду.

15.6.Розпорядження про скликання сесії Ради доводиться до відома депутатів Ради і населення не пізніше як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках — не пізніше як за день до сесії, із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається винести на розгляд Ради.

15.7.Інформація про скликання сесії Ради публікується в газеті «Решетилівський вісник», оприлюднюється на офіційному веб-сайті Ради за адресою http:www.rrr.in.ua.

15.8.Виконавчий апарат Ради забезпечує отримання кожним депутатом Ради проектів рішень та інших матеріалів, необхідних для розгляду питань порядку денного сесії Ради, не пізніше як в день її відкриття.

15.9. За наявності технічної можливості документи направляються депутату  електронною поштою.

Стаття 16. Формування порядку денного сесії та підготовка проектів рішень Ради

16.1. Пропозиції до проекту порядку денного сесії Ради вносяться головою Ради, його заступником, постійними комісіями, депутатами, головою райдержадміністрації. Пропозиції щодо формування порядку денного сесії узагальнюються виконавчим апаратом Ради та погоджуються на президії Ради. Питання «Різне» включається до порядку денного кожного пленарного засідання незалежно від кількості питань, внесених на розгляд Ради.

16.2. Проекти рішень, інші документи з питань, рекомендованих для розгляду на сесії, в міжсесійний період подаються до виконавчого апарату Ради, але не пізніше як за 30 робочих днів до відкриття чергової сесії Ради та доводяться до відома депутатів, як правило, не пізніше, ніж за 3 дні до початку роботи пленарних засідань, а у виняткових випадках - у день їх проведення.

16.3. Автор (або його представник) надає проект рішення та відповідні документи до нього на паперових та електронних носіях. До проекту рішення, автором якого є депутат Ради, вимоги щодо погоджувального візування та подання в друкованому і електронному вигляді, як правило, не застосовуються.

16.4. Проекти рішень та супровідні документи готуються і подаються на розгляд ради державною мовою та візуються авторами.

16.5. Проект рішення повинен складатися з таких частин:

-мотивувальної – в якій містяться посилання на закон або інший документ, обставини, якими викликана необхідність прийняття цього рішення,

-ухвалювальної – в якій конкретно і чітко формулюються рішення, виконавці і терміни виконання поставленого завдання.

16.6. Проект рішення повинен мати наступні реквізити :

-назву;

-преамбулу (якщо того вимагає текст документа);

-зміст (розділи, глави, статті, пункти, підпункти; обов’язково вказується орган, на який покладається контроль за виконанням рішення );

-пояснювальну записку ( в разі потреби);

-погоджувальні підписи (візи).

Візи включають у себе назву посади, прізвище та ініціали візувальника, його підпис, і проставляються на останньому аркуші проекту рішення, як правило, на зворотній стороні.

Візування проекту рішення є обов’язковим.

16.7. До проекту рішення додаються передбачені текстом додатки в оригіналі, а при необхідності – висновки відповідних комісій Ради чи управлінь (відділів) районної державної адміністрації.

16.8. Проект рішення Ради без вказаних реквізитів не розглядається на пленарному засіданні.

16.9. Узагальнення зауважень і пропозицій до проектів рішень покладається на ініціаторів проекту та виконавчий апарат районної ради.

16.10. Пропозиції постійних комісій, депутатів щодо змін та доповнень до проектів рішень Ради подаються, як правило, у письмовій формі.

16.11. У виняткових випадках, після видання розпорядження голови Ради про скликання сесії, додатковому включенню до порядку денного підлягають питання:

-       про затвердження або внесення змін до районного бюджету;

-       кадрові питання;

-       питання, що потребують негайного розгляду.

16.12. Після формування порядку денного надається час в межах 15 хвилин для оголошення повідомлень, що носять інформаційний характер та не потребують прийняття рішень.

Стаття 17. Затвердження порядку денного сесії Ради

17.1.Проект порядку денного сесії Ради обговорюється і затверджується в цілому більшістю голосів депутатів Ради від загального її складу.

17.2.Якщо за підсумками голосування питання до порядку денного сесії Ради не включено, воно вважається відхиленим.

17.3.Рада може прийняти більшістю голосів депутатів від загального складу Ради мотивоване рішення про відкладення розгляду питання із затвердженого порядку денного сесії Ради на наступну сесію Ради. Таке рішення може прийматися не більше двох разів щодо одного і того ж питання порядку денного.

17.4.Якщо за внесення на розгляд відкладеного питання рішення не прийнято, питання вважається знятим з розгляду як непідготовлене.

17.5.Питання щодо притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, які не набрали необхідної кількості голосів «за», не можуть вноситись на повторний розгляд Ради протягом року.

Стаття 18. Порядок підготовки та розгляду регуляторних актів

18.1.Розробник (виконавець) регуляторного акта готує аналіз регуляторного впливу відповідно до Методики підготовки аналізу регуляторного впливу, затвердженої Кабінетом Міністрів України.

18.2.Проект регуляторного акта разом із відповідним аналізом регуляторного впливу оприлюднюється у спосіб, передбачений статтею 13 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», не пізніше п'яти робочих днів з дня оприлюднення повідомлення про оприлюднення цього проекту регуляторного акта.

18.3.Розробник (виконавець) проекту регуляторного акта враховує або мотивовано відхиляє зауваження і пропозиції фізичних та юридичних осіб, їх об'єднань, одержані у встановлені ним строки, відповідно до Закону.

18.4.Стосовно кожного регуляторного акта послідовно здійснюються базове, повторне та періодичне відстеження його результативності. До прийняття регуляторного акта районною державною адміністрацією здійснюється базове відстеження. Звіт про відстеження результативності цього регуляторного акта оприлюднюється у десятиденний строк з дня підписання цього звіту.

18.5.У випадках, визначених Законом, аналіз регуляторного впливу не готується. Відповідальна постійна комісія Ради забезпечує підготовку експертного висновку щодо регуляторного впливу, що здійснюється відповідно до вимог Закону.

18.6.Голова постійної комісії Ради, зазначеної в пункті 18.5 цієї статті, доповідає на пленарному засіданні Ради, при представленні проекту регуляторного акта, висновки щодо його відповідності вимогам Закону, підготовлені на підставі аналізу регуляторного впливу та експертного висновку.

Глава 2. ПРОВЕДЕННЯ ПЛЕНАРНОГО ЗАСІДАННЯ РАДИ

Стаття 19. Відкриття та ведення пленарного засідання

19.1.Пленарні засідання Ради відкриває, веде і закриває голова Ради або особа, визначена законодавством України. Засідання Ради може проводитися, якщо на ньому присутні більше половини депутатів Ради від загального складу Ради.

19.2. На час доповіді, співдоповіді або виступу у дебатах головуючого на пленарному засіданні, ведення пленарного засідання Ради може доручатися  ним іншій особі, зазначеній у пункті 19.1 цієї статті

Стаття 20. Реєстрація депутатів Ради на пленарному засіданні Ради

20.1.На початку кожного пленарного засідання Ради виконавчий апарат проводить реєстрацію депутатів ради, присутніх на пленарному засіданні.

20.2.Якщо за даними реєстрації відкриття пленарного засідання Ради неможливе у зв'язку з відсутністю необхідної кількості депутатів Ради, головуючий на пленарному засіданні Ради може оголосити перерву на термін, погоджений з керівниками фракцій та груп, або встановлює інший день проведення пленарного засідання Ради з обов'язковим дотриманням вимог цього Регламенту щодо підготовки пленарного засідання Ради.

20.3. На вимогу депутатів Ради перед проведенням голосування щодо проектів рішень виконавчий апарат на пленарному засіданні Ради проводить перевірку кількості депутатів, присутніх на пленарному засіданні, визначення кворуму. Якщо голосування не може проводитися у зв'язку із відсутністю на пленарному засіданні Ради необхідної кількості депутатів Ради, головуючий на пленарному засіданні відкладає або закриває його.

Стаття 21. Повноваження головуючого на пленарному засіданні Ради

21.1. Головуючий на пленарному засіданні Ради:

-               відкриває, закриває та неупереджено веде пленарні засідання Ради, оголошує перерви в пленарних засіданнях Ради, повідомляє про осіб, які запрошені для участі у її роботі;

-               виносить на обговорення проекти рішень Ради, оголошує їх повну назву, редакцію та їх ініціаторів (розробників); інформує про матеріали, що надійшли на адресу Ради;

-               організовує розгляд питань;

-               повідомляє списки осіб, які записалися для виступу;

-               надає слово для доповіді (співдоповіді), виступу, оголошує наступного промовця;

-               створює рівні можливості депутатам Ради для участі в обговоренні питань;

-               ставить питання на голосування, оголошує його результати;

-               забезпечує дотримання цього Регламенту всіма присутніми на пленарному засіданні Ради;

-               вносить пропозиції з процедурних питань щодо ходу пленарного засідання Ради (якщо з цих питань висуваються альтернативні пропозиції, пропозиції головуючого ставляться на голосування першими);

-               вживає заходів щодо дотримання порядку на пленарному засіданні Ради;

-               має право виправляти фактичні помилки, допущені у виступах на пленарному засіданні Ради;

-               до початку розгляду питань порядку робить повідомлення депутатам Ради (в окремих випадках такі повідомлення головуючий може робити і в ході пленарного засідання Ради, як правило, не перериваючи виступу промовця або процедуру голосування);

-               здійснює інші повноваження в межах цього Регламенту.

21.2. Під час пленарного засідання Ради головуючий на пленарному засіданні Ради не коментує і не робить висновків щодо промовців та їх виступів, за винятком випадків, передбачених Регламентом.

Стаття 22. Секретаріат пленарного засідання

22.1.За пропозицією головуючого або депутатів Ради на кожному пленарному засіданні Ради більшістю голосів депутатів Ради від зареєстрованих на пленарному засіданні, персонально або списком, з числа депутатів Ради (окрім голови Ради та його заступника) обирається секретаріат пленарного засідання у кількості трьох депутатів. У ході пленарного засідання Ради до складу секретаріату у такому ж порядку можуть бути внесені зміни.

22.2.Секретаріат пленарного засідання Ради надає допомогу головуючому у проведенні сесії, веде реєстрацію листів, скарг, заяв, що надійшли на адресу сесії, забезпечує передачу цих документів головуючому, який оголошує на пленарному засіданні Ради звернення депутатів Ради, подані у письмовій формі, а також здійснює підрахунок голосів депутатів під час голосування і прийняття рішень Ради.

Стаття 23. Лічильна комісія

23.1.Лічильна комісія обирається для організації проведення таємного голосування за допомогою бюлетенів, а також у випадках, передбачених п. 36.1. ст. 36 Регламенту, на кожному пленарному засіданні, на якому виникає необхідність проведення таємного голосування або здійснення підрахунку голосів за допомогою Лічильної комісії.

23.2.Лічильна комісія обирається Радою з числа депутатів Ради в кількості осіб, яка визначається кількістю партій, депутати яких увійшли до складу Ради шляхом відкритого голосування за списком без обговорення.

23.3.Лічильна комісія обирає зі свого складу голову, заступника голови і секретаря. Засідання Лічильної комісії проводяться виключно гласно і відкрито.

23.4.До складу Лічильної комісії не може входити депутат Ради, щодо якого:

-          поставлено на голосування питання про недовіру, якщо цей депутат одночасно є головою відповідної районної державної адміністрації;

-          поставлено питання щодо дострокового припинення повноважень;

-          вирішується питання про обрання на посаду (звільнення з посади) в органі місцевого самоврядування або комунальному підприємстві, установі, організації;

-          вирішується питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності;

та депутат Ради, кандидатура якого включена до бюлетеня для таємного голосування.

23.5. Засідання Лічильної комісії повноважне, якщо в ньому бере участь дві третини її членів. Рішення Лічильної комісії приймаються більшістю голосів членів комісії.

23.6. Після закінчення голосування голова лічильної комісії доповідає на пленарному засіданні про результати таємного голосування, виявлені порушення порядку голосування та відповідає на запитання депутатів.

Стаття 24. Порядок розгляду питань порядку денного сесії

24.1.Головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує про розгляд кожного питання порядку денного сесії Ради. Головуючий повідомляє про назву, кількість варіантів редакцій проектів рішень, які підлягають розгляду, та про порядок розгляду питання.

24.2.Головуючий на пленарному засіданні за рішенням Ради може об'єднати обговорення кількох пов'язаних між собою питань порядку денного. Рішення про об'єднання обговорення приймається у порядку, визначеному для розгляду процедурних питань.

Стаття 25. Порядок надання слова

25.1.Доповіді, співдоповіді виголошуються з трибуни. Виступи під час обговорення питань, заяви, запити, як правило, виголошуються з трибуни.

25.2.Виступ промовця не переривається, крім випадків порушення доповідачем (виступаючим) приписів чинного законодавства України, Регламенту, правил етики та дисципліни.

25.3.Якщо головуючий на пленарному засіданні ради не представив промовця під час надання йому слова, промовець представляється на початку виступу, а у разі виступу від депутатської групи та фракції — зазначає і її назву.

25.4.Запис на виступ з будь-якого питання порядку денного пленарного засідання Ради в межах часу, передбаченого ст. 26 цього Регламенту, здійснюється під час розгляду відповідного питання порядку денного за особистою письмовою заявою депутата Ради на виступ до секретаріату чи шляхом підняття руки після оголошення головуючим на пленарному засіданні про перехід до розгляду цього питання.

25.5. Черговість виступів формується в порядку надходження заяв на виступ.

25.6.  За усним зверненням депутата Ради, перед тим, як головуючий на пленарному засіданні оголосить про припинення обговорення питання, депутату може бути надане слово з місця для висловлення позиції:

-          з мотивів голосування;

-          для оголошення процедурного питання;

-          для репліки;

-          для застережень.

25.7.  Виступ депутата у такому випадку не може перевищувати 1 (однієї) хвилини.

Стаття 26. Визначення часу для виступів на сесії Ради

26.1.Для доповіді надається до 20 хвилин, для співдоповіді — до 10 хвилин, для виступу – до 7 хвилин.

26.2.Кожна з депутатських фракцій та груп, сформована відповідно до Регламенту, має гарантоване право задати запитання доповідачу (співдоповідачу), а також на виступ одного свого представника з питання чи пропозиції, які мають ставитися на голосування. Для виступу надається до 5 хвилин.

26.3.Кожен бажаючий має право поставити доповідачу або співдоповідачу запитання по суті доповіді. Запитання ставляться письмово або усно. Запитання формулюються коротко і чітко. Головуючий на пленарному засіданні ради оголошує письмові запитання та надає слово для запитань депутатам Ради (в порядку надходження) від різних зареєстрованих депутатських фракцій та груп. Депутат ради, який поставив запитання, може уточнити та доповнити його, а також оголосити, чи задоволений він відповіддю. Виступаючим у обговоренні запитання не ставляться, за винятком уточнюючих запитань від головуючого на пленарному засіданні ради.

26.4.Для відповіді на запитання надається до 10 хвилин.

26.5.Для повторних виступів у обговоренні, а також для виступів щодо постатейного голосування окремих положень проектів рішень, для заяв, внесення запитів депутатам надається час тривалістю до 3 хвилин.

26.6.Для виступів в розділі «Різне» порядку денного надається до 3 хвилин.

26.7.Для виступів щодо процедури та з мотивів голосування, пояснень, зауважень, пропозицій, повідомлень і довідок, внесення поправок та виступів з місця —1 хвилина.

26.8.Для заключного слова по темі доповіді надається до 5 хвилин. Якщо доповідь здійснювалась кількома особами, заключне слово промовляє лише один з доповідачів, а час для проголошення заключного слова не подовжується.

26.9.За необхідності, на прохання окремого промовця та за згодою депутатів Ради, головуючий на пленарному засіданні ради може подовжити йому час для виступу до 2 хвилин.

26.10. Якщо виступ промовця повторює те, що вже виголошували інші промовці під час обговорення даного питання, і головуючий на пленарному засіданні вважає, що Рада отримала з цього питання достатньо інформації, він може звернутися до промовця з проханням скоротити або закінчити виступ.

Стаття 27. Право депутата на виступ

27.1.Ніхто з присутніх на пленарному засіданні Ради не може виступати без дозволу головуючого.

27.2.Головуючий на пленарному засіданні Ради надає слово виступаючим з дотриманням черговості, встановленої для промовців на підставі їх заяв про надання слова, та із забезпеченням виступів представників від різних депутатських груп та фракцій, якщо інше не встановлено цим Регламентом. Головуючий на пленарному засіданні Ради, за погодженням з Радою, може визначити іншу черговість виступаючих.

27.3.Депутат Ради у будь-який момент може відмовитися від виступу. У разі відсутності депутата Ради в момент надання йому слова вважається, що він відмовився від слова.

27.4. Особа може виступити на пленарному засіданні Ради з одного й того ж питання чи пропозиції, які будуть ставитися на голосування, не більше двох разів.

Стаття 28. Порядок розгляду та обговорення питання

28.1.За пропозицією головуючого визначається загальний час обговорення питання. Визначення часу на обговорення належить до категорії процедурних питань.

28.2.Розгляд та обговорення питання на пленарному засіданні Ради, як правило, включають:

-                   доповідь, запитання доповідачу і відповіді на них;

-                   співдоповіді (за необхідності), запитання співдоповідачам і відповіді на них;

-                   виступи депутатів ради з оголошенням та обґрунтуванням окремої думки, якщо вона є додатком до висновків чи пропозицій комісій, з приводу яких виступали доповідач і співдоповідачі, за умови, що окрема думка не була поширена серед депутатів Ради разом з висновком відповідної комісії;

-                   внесення, обговорення і прийняття рішення щодо відкладених питань та питань про неприйнятність рішень, якщо такі є;

-                   виступи по одному представнику від постійних комісій або тимчасових контрольних комісій, якщо висновки цих комісій щодо обговорюваного питання чи пропозиції не були поширені серед депутатів ради згідно з поданням комісії;

-                   виступи представників від кожної зареєстрованої депутатської фракції і групи;

-                   виступи депутатів Ради;

-                   оголошення головуючим на пленарному засіданні Ради про припинення обговорення та повідомлення про тих, що виступили і записалися на виступ;

-                   внесення депутатами Ради пропозицій, які не були виголошені в ході обговорення (крім тих, що вносяться у спеціально встановленому порядку);

-                   заключне слово співдоповідачів і доповідача;

-                   уточнення і оголошення головуючим на пленарному засіданні ради пропозицій, які надійшли щодо обговорюваного питання і будуть ставитися на голосування;

-                   виступ депутата Ради — ініціатора внесення пропозиції, з підстав, передбачених п. 25.6 ст. 25 Регламенту Ради;

-                   виступи з мотивів голосування по одному представнику від кожної зареєстрованої депутатської фракції чи групи;

-                   виступи з мотивів голосування по одному депутату від кожної зареєстрованої депутатської фракції чи групи, якщо вони мають протилежну точку зору щодо виголошеної на засіданні Ради думки депутатської фракції чи групи;

-                   виступи депутатів Ради з мотивів голосування.

28.3.  Окрема думка депутата Ради щодо висновків та рекомендацій постійної комісії Ради, до складу якої він входить, викладена письмово, доводиться до відома Ради на пленарному засіданні Ради спільно з висновками та рекомендаціями постійної комісії Ради, яких вона стосується.

Стаття 29. Закінчення обговорення питання

29.1.Тексти виступів депутатів Ради, які записалися для виступу, але не мали змоги виголосити їх у зв'язку з припиненням обговорення, на прохання депутатів повинні бути включені до протоколу засідання, якщо вони подаються в секретаріат сесії Ради одразу ж після закінчення пленарного засідання Ради.

29.2.Якщо список бажаючих виступити вичерпано або якщо ніхто не подав заяву про надання слова, а також у разі закінчення визначеного для обговорення часу, головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує про припинення обговорення.

Глава 3. ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ РІШЕНЬ

Стаття 30. Загальні положення порядку голосування

30.1. Розгляд одного питання порядку денного без прийняття рішення щодо нього, як правило, не може перериватися розглядом інших питань порядку денного. Після закінчення часу для обговорення питання головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує про перехід до голосування.

30.2. Головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує про початок голосування.

30.3. З урахуванням висновків постійних комісій, тимчасових контрольних комісій чи робочих груп, яким доручалося розглянути проект рішення, Рада може:

         - прийняти рішення;

         - повернути проект на доопрацювання для розгляду на наступному засіданні Ради;

         - відхилити проект із зазначенням причини та недоцільності подальшого розгляду.

Стаття 31. Черговість голосування альтернативних проектів рішень, пропозицій та поправок

31.1.У першу чергу на голосування ставиться проект рішення, пропозиції і поправки, які надійшли від депутата, постійної комісії та інших осіб, які готували проекти цих документів. У разі надходження інших (альтернативних) проектів рішень, пропозицій і поправок, вони ставляться на голосування у порядку їх надходження.

31.2.Відхилені Радою пропозиції і поправки щодо вже прийнятого тексту при повторному їх внесенні (в ході розгляду того ж питання порядку денного) на голосування не ставляться, крім випадку, коли після скасування рішення щодо прийнятого тексту його розгляд починається знову.

Стаття 32. Вимоги до процедури голосування

32.1.Перед кожним голосуванням головуючий на пленарному засіданні формулює зміст питання, що буде ставитися на голосування. Рішення приймається за основу, коли за нього проголосувало більше половини депутатів від загального складу Ради.

Потім голосують за пропозиції чи поправки (за кожну окремо) та за рішення в цілому. Якщо немає альтернативних проектів рішень, пропозицій та поправок, головуючий відразу ставить його на голосування в цілому.

32.2.У разі, коли щодо проекту рішення або щодо питання, яке виноситься на розгляд Ради, проводилася експертиза, громадські слухання, консультації тощо після проголошення змісту питання, головуючий оголошує текст висновку експертизи, слухань, обговорень тощо, і тільки потім проголошує проект рішення та ставить питання на голосування.

32.3.Голосування здійснюється депутатами Ради особисто в залі засідань Ради або у відведеному для таємного голосування місці. При голосуванні кожен депутат має один голос і подає його „за“ пропозицію, „проти“, „утримався“. Голосування за інших депутатів не допускається. Депутат, який був відсутнім під час голосування, не може додати свій голос після закінчення голосування.

32.4.При голосуванні щодо прийняття, внесення змін та/або скасування актів нормативного характеру депутати Ради не зобов'язані утримуватись від голосування навіть за умови наявності потенційного конфлікту інтересів з питань, які може спричинити у майбутньому нормативно-правовий акт, що виноситься на голосування.

32.5.Порядок здійснення контролю за дотриманням вимог щодо врегулювання депутатами Ради конфлікту інтересів, надання зазначеним цим особам консультацій та роз'яснень щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, поводження з майном, що може бути неправомірною вигодою та подарунками, покладається на постійну комісію, визначену відповідною Радою.

32.6.Після оголошення головуючим на пленарному засіданні Ради про початок голосування ніхто не може його переривати. З початку голосування і до оголошення його результатів слово нікому не надається.

32.7.Після закінчення голосування головуючий на пленарному засіданні Ради оголошує його результати („за“, „проти“, утрималися“, „не голосували“) і прийняте рішення.

32.8.У разі порушення процедури голосування або виникнення перешкод під час його проведення негайно проводиться повторне голосування без обговорення.

32.9.У випадку, коли рішення не прийняте, проводиться повторне голосування. В разі неприйняття рішення при повторному голосуванні, розгляд питання переноситься на наступну сесію. Якщо на наступній сесії рішення не приймається Радою, то воно знімається з розгляду без голосування.

Стаття 33. Загальні вимоги до рішення Ради

33.1.Рішення Ради з будь-якого питання приймається на її пленарному засіданні після обговорення. Прийняття рішення без обговорення питання на пленарному засіданні Ради допускається лише у випадках, передбачених Регламентом, або якщо жоден з депутатів Ради не заперечує на пленарному засіданні Ради проти прийняття рішення без обговорення.

33.2.Рішення Ради (крім рішень з процедурних питань) вважаються прийнятими, якщо за них проголосувала більшість депутатів від загального складу Ради. Питання, для прийняття яких необхідна інша кількість голосів, визначаються законодавством та цим Регламентом.

33.3.За пропозицією депутата або за власною ініціативою головуючий може поставити на голосування процедурне питання про повернення до повторного розгляду рішення, яке вже виносилося на розгляд.

Стаття 34. Рішення Ради з процедурних питань

34.1.Рішення Ради з процедурних питань приймаються більшістю голосів депутатів Ради, зареєстрованих на пленарному засіданні Ради.

34.2. Процедурними вважаються питання:

          - оголошення перерви в ході засідання;

          - перевірки кворуму;

          - зміни порядку ведення сесії;

          - припинення обговорення;

          - затвердження порядку розгляду питань;

          - перенесення розгляду питання;

          - пропозиції про повторне голосування;

          - вирішення технічних питань в залі засідань;

          - надання можливості взяти участь у обговоренні запрошеним особам та представникам громадськості.

Рішення ради з процедурних питань включається до протоколу засідання.

34.3.Процедурні питання не потребують обговорення. Якщо виникає сумнів, чи є запропоноване для розгляду питання процедурним, рішення про це без обговорення приймається Радою більшістю голосів депутатів Ради від загального складу Ради.

Стаття 35. Відкрите поіменне голосування

35.1.Рішення Ради приймаються відкритим поіменним голосуванням, окрім випадків передбачених пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», в яких рішення приймаються таємним голосуванням. Підрахунок голосів та фіксація волевиявлення депутатів здійснюється секретаріатом пленарного засідання, обраним у порядку, передбаченому статтею 22 цього Регламенту. Технічне забезпечення фіксації результатів поіменного голосування здійснюється виконавчим апаратом Ради.

Процедура відкритого поіменного голосування здійснюється наступним чином:

-       головуючий на пленарному засіданні формулює зміст питання і ставить його на голосування;

-       член секретаріату оголошує в алфавітному порядку прізвище, ім’я, по батькові депутата Ради зі списку депутатів;

-       вищезазначений депутат Ради оголошує своє волевиявлення, голосуючи «за», «проти» або «утримався».

Результати волевиявлення депутата заносяться секретаріатом до протоколу відкритого поіменного голосування.

Після закінчення голосування підводяться підсумки голосування та оголошуються його результати.

Протокол відкритого поіменного голосування оформлюється на паперовому носії та підписується членами секретаріату, які несуть відповідальність за достовірність інформації, зафіксованої у ньому.

У протоколі відкритого поіменного голосування фіксуються, зокрема (але не виключно):

-         назва (зміст) питання, яке було поставлено на голосування;

-         дата голосування;

-         кількість зареєстрованих на пленарному засіданні депутатів;

-         кількість депутатів, які голосували «за»;

-         кількість депутатів, які голосували «проти»;

-         кількість депутатів, які голосували «утримався»;

-         кількість депутатів, які не голосували;

-         прийняття чи неприйняття рішення;

-         список депутатів в алфавітному порядку із зазначенням прізвища, імені, по батькові депутата та результати голосування кожного депутата.

У разі незгоди будь-кого з членів секретаріату з достовірністю даних цього протоколу, він у письмовій формі викладає свою окрему думку, яка додається до протоколу і оголошується на пленарному засіданні Ради.

Результати поіменного голосування підлягають обов’язковому оприлюдненню та наданню за запитом відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації». На офіційному веб-сайті Ради розміщуються в день голосування і зберігаються протягом необмеженого строку всі результати поіменних голосувань. Результати поіменного голосування є невід’ємною частиною протоколу сесії Ради.

Стаття 36. Загальні положення про таємне голосування

36.1.Таємне голосування обов'язково проводиться у випадках, передбачених пунктами 1, 29 і 31 статті 43 та статтями 55, 56 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

36.2.Таємне голосування відбувається із застосуванням бюлетенів для таємного голосування. Бюлетені для таємного голосування виготовляє виконавчий апарат Ради за дорученням головуючого на пленарному засіданні  Ради.

36.3.До бюлетеня для таємного голосування з питань про обрання на посаду голови  Ради, заступника голови Ради включаються всі депутати Ради, які дали згоду балотуватися і кандидатури яких було висунуто у встановленому законодавством порядку. Самовідвід кандидатів приймається Радою без голосування за усною заявою депутата, зафіксованою у протоколі.

36.4.Кандидат може відкликати свою згоду балотуватися перед проведенням повторного голосування. У такому випадку його кандидатура не вноситься до бюлетеня для таємного голосування.

36.5.Для протоколювання процедури таємного голосування та підрахунку голосів під час таємного голосування обирається Лічильна комісія. Порядок обрання Лічильної комісії визначений ст. 23 Регламенту.

36.6.Протоколи Лічильної комісії про розподіл обов’язків між членами Лічильної комісії, затвердження форми та змісту бюлетеня та результати таємного голосування за допомогою бюлетенів беруться Радою до відома та зберігаються разом із протоколом пленарного засідання Ради.

36.7.Таємне голосування має здійснюватися депутатом Ради особисто, без стороннього втручання. Контроль з боку сторонніх осіб за волевиявленням депутата забороняється.

Стаття 37. Вимоги до бюлетеня для таємного голосування

37.1.Бюлетені для таємного голосування повинні бути однаковими за матеріалом виготовлення, кольором, розміром, змістом. У бюлетені для таємного голосування зазначається також мета голосування — обрання, призначення, затвердження, дострокове припинення повноважень тощо.

37.2. Таємне голосування з виборів голови Ради проводиться за методикою:

- форма і зміст бюлетеня для таємного голосування з виборів голови Ради затверджуються Лічильною комісією та підписуються її головою і секретарем;

- депутат отримує бюлетень у члена Лічильної комісії, за що ставить підпис у відповідному списку для голосування;

           - бюлетень заповнюється депутатом особисто у кабіні (окремому приміщенні) для таємного голосування (у квадраті навпроти прізвища кандидата, за якого голосує, чи у квадраті навпроти запису „Не підтримую жодного кандидата” ставить позначку „+” (плюс) або іншу, яка дає однозначну відповідь про волевиявлення депутата);

- заповнений бюлетень опускається у скриньку, опломбовану у присутності всіх членів Лічильної комісії. Вкидання бюлетеня в розгорнутому вигляді забороняється.

37.3. Таємне голосування з виборів заступника голови Ради проводиться за методикою:

- форма і зміст бюлетеня для таємного голосування з виборів заступника голови Ради затверджуються Лічильною комісією та підписуються її головою і секретарем;

- депутат отримує бюлетень у члена Лічильної комісії, за що ставить підпис у відповідному списку для голосування;

           - бюлетень заповнюється депутатом особисто у кабіні (окремому приміщенні) для таємного голосування (у квадраті навпроти прізвища кандидата чи у квадраті навпроти запису „Не підтримую кандидата” ставить позначку „+” (плюс) або іншу, яка дає однозначну відповідь про волевиявлення депутата);

- заповнений бюлетень опускається у скриньку, опломбовану у присутності всіх членів Лічильної комісії. Вкидання бюлетеня в розгорнутому вигляді забороняється.

37.4.Запитання, винесені для вирішення шляхом проведення таємного голосування, повинні бути сформульовані таким чином, щоб на них можна було дати чітку та однозначну відповідь (висловити чітку позицію з волевиявлення). Проти кожного питання, винесеного на таємне голосування, має бути розміщений  квадрат, за допомогою відмітки у якому депутат може чітко висловити своє волевиявлення. Якщо питання передбачає кілька варіантів відповідей («так», «ні», «утримався»), проти такого питання у бюлетені має бути розміщена відповідна кількість квадратів із позначенням варіанту відповіді. Варіанти відповіді та квадрати мають бути розміщені таким чином, аби унеможливити їх неоднозначне розуміння та уникнути плутанини щодо того, яку відповідь надає депутат, роблячи позначку поруч (навколо) відповідного символу (варіанту відповіді).

37.5. Виготовлення бюлетенів для таємного голосування  у кількості, що відповідає загальному складу депутатів Ради, здійснюється під контролем Лічильної комісії.

37.6.Недійсними вважаються бюлетені:

-невстановленого зразка;

-в яких зроблено дві і більше позначок в квадратах для голосування;

-у яких голосуючим не зроблено жодної позначки;

-з яких неможливо з'ясувати волевиявлення депутата Ради;

-         до яких додатково вписані прізвища, не погоджені на пленарному засіданні;

-         відсутні підписи голови і секретаря лічильної комісії.       
37.7. Якщо у скриньках для таємного голосування виявиться більше бюлетенів встановленого зразка, ніж їх видано згідно з реєстром про одержання бюлетенів, всі бюлетені для таємного голосування вважаються недійсними і проводиться переголосування.       

Стаття 38. Процедура таємного голосування                                            

38.1.Час, місце і порядок проведення таємного голосування визначаються Лічильною комісією, про що вона повідомляє депутатів Ради. Лічильна комісія перед початком голосування перевіряє наявність кабіни (окремого приміщення) для таємного голосування, опечатує скриньку для таємного голосування та забезпечує всі необхідні умови для додержання таємності голосування.                                                 

38.2.Бюлетені видаються безпосередньо біля кабіни (окремого приміщення) для таємного голосування згідно з списком про одержання бюлетеня для таємного голосування.   

38.3.Кожному депутату Ради після пред'явлення ним посвідчення та проставлення особистого підпису в списку про одержання бюлетеня для таємного голосування Лічильна комісія видає один бюлетень для таємного голосування.

38.4.Голосування проводиться у кабіні (окремому приміщенні) для таємного голосування. Заповнений бюлетень в згорнутому вигляді опускається в скриньку, яка повинна знаходитися біля кабіни (окремого приміщення) для таємного голосування.

Стаття 39. Повторне таємне голосування                                                   

39.1.У разі, коли бюлетені для таємного голосування одержали менше половини або половина депутатів Ради від загального складу Ради, голосування визнається таким, що не відбулося, та призначається повторне голосування.

39.2. При набранні найбільшої або найбільшої та однакової кількості голосів двома чи більше кандидатами проводиться повторне голосування по цих кандидатурах.

39.3.Якщо внаслідок вибуття кандидатів з балотування залишається один кандидат, повторне голосування проводиться щодо нього.

39.4. Якщо при повторному голосуванні жоден із кандидатів не набрав необхідної кількості голосів, проводяться повторні вибори.

39.5.У разі, якщо і повторні вибори не дадуть результатів, створюється узгоджувальна комісія по одному представнику кожної партії, яка обговорює і вносить кандидатури на посаду голови Ради.

Стаття 40. Підведення підсумків таємного голосування

40.1.Підрахунок результатів таємного голосування здійснюється Лічильною комісією відкрито.

40.2.Результати таємного голосування Лічильна комісія заносить до протоколу, який підписують всі її члени. У разі незгоди будь-кого з членів Лічильної комісії з даними протоколу, він у письмовій формі викладає свою окрему думку, яка додається до протоколу і оголошується на пленарному засіданні Ради.

40.3.Про результати таємного голосування голова Лічильної комісії або визначений комісією доповідач доповідає на пленарному засіданні Ради, відповідає на запитання депутатів Ради.

Стаття 41. Наслідки порушення порядку таємного голосування

41.1.У разі виявлення Лічильною комісією порушення порядку голосування комісія складає протокол та доповідає про це Раді.

41.2. Якщо при визначенні результатів голосування порушено порядок визначення результатів голосування, за процедурним рішенням Ради проводиться повторне голосування.

Глава 4. ПРОТОКОЛ. НАБРАННЯ ЧИННОСТІ РІШЕННЯМИ РАДИ. ВНЕСЕННЯ ЗМІН ТА ДОПОВНЕНЬ, СКАСУВАННЯ РІШЕНЬ РАДИ

Стаття 42. Протокол сесії

42.1. Засідання сесій Ради протоколюються. Ведення та оформлення протоколу здійснює загальний відділ виконавчого апарату Ради.

42.2. Загальний відділ виконавчого апарату Ради забезпечує наявність в протоколі таких документів і даних:

      -дата, час і місце проведення, кількість депутатів, присутніх на засіданні, кількість запрошених, головуючий, секретаріат, питання порядку денного, внесені на розгляд;

      -регламент, прізвища доповідачів і виступаючих на засіданні;

      -дані про поіменну реєстрацію присутніх на засіданні депутатів та запрошених;

      -рішення ради;

      -документи, що є підставою для прийнятих рішень;

      -результати голосування;

      -тексти невиголошених виступів за бажанням депутатів;

      -письмові запити депутатів і рішення щодо них;

      -документи щодо змін у складі депутатських фракцій у разі внесення таких змін.

      -прізвище, ім'я, по батькові депутата (депутатів), які утрималися від голосування з мотивів наявності конфлікту інтересів, із зазначенням найменування питання, винесеного на розгляд.

42.3. Протоколи сесій та прийняті рішення підписуються особисто головою Ради чи депутатом Ради, який головував на її засіданні.

42.4. Протоколи сесії Ради є відкритими та оприлюднюються і надаються на запит відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» з урахуванням особливостей, визначених цим Регламентом.

42.5. Протокол оформляється загальним відділом виконавчого апарату Ради протягом 10 робочих днів після закриття засідання.

42.6. Запис пленарного засідання Ради в цифровому вигляді здійснюється виконавчим апаратом Ради для службового користування та зберігається в загальному відділі виконавчого апарату Ради протягом року. Такий запис не є офіційним документом.

42.7. Протокол пленарного засідання Ради є офіційним документом та підтверджує процес обговорення та прийняття рішень радою. Оригінали протоколів зберігаються у загальному відділі виконавчого апарату Ради та згідно зі встановленим порядком передаються до архіву.

42.8. Копія протоколу пленарного засідання Ради чи витяг з нього надається запитувачам згідно з порядком доступу до публічної інформації, а депутатам Ради  - за їх письмовим зверненням до голови Ради або його заступника в разі виконання ним повноважень голови.

Стаття 43. Набрання чинності рішеннями Ради та запровадження їх в дію

43.1.Рішення Ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

43.2.Рішення Ради оприлюднюються в п’ятиденний термін з дня їх прийняття в офіційних друкованих виданнях або на офіційному веб-сайті Ради.

43.3. Рішення Ради направляється виконавцям не пізніше п’яти робочих днів з дня його прийняття і є обов’язковим для виконання.

43.4. Рішення Ради та рекомендації на адресу розташованих на території району підприємств, установ та організацій всіх форм  власності повинні бути розглянуті їхніми керівниками, а результати розгляду повідомлені Раді в зазначений у рішенні термін.

43.5.Організація виконання рішень Ради забезпечується органами та особами, зазначеними у рішеннях.

43.6.Контроль за виконанням рішень здійснюють постійні комісії Ради та особи, зазначені у рішенні.

Стаття 44. Внесення змін до рішень Ради

44.1.За мотивованим поданням голови Ради, його заступника, постійної комісії, інших суб'єктів, що відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є ініціаторами і розробниками проекту рішення, Рада може внести зміни (доповнення) до раніше прийнятого чинного рішення Ради.

44.2.Рада може змінити та/або доповнити свої раніше прийняті рішення з будь-яких питань, що належать до її компетенції, крім випадків, передбачених п. 44.3 ст. 44 Регламенту.

44.3.Рада не може вносити зміни та/або доповнення до своїх рішень ненормативного характеру, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Таким чином, за загальним правилом рішення Ради ненормативного характеру не можуть бути змінені та/або доповнені Радою після їх виконання.

44.4.Профільна постійна комісія Ради попередньо розглядає доцільність внесення змін, доповнень до раніше прийнятих Радою рішень.

Стаття 45. Скасування рішень Ради

45.1.За мотивованим поданням голови Ради, його заступника, постійної комісії, інших суб'єктів, що відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є ініціаторами і розробниками проекту рішення, Рада може скасувати раніше прийняте рішення.

45.2.Рада може скасовувати свої раніше прийняті рішення з будь-яких питань, що належать до її компетенції, крім випадків, передбачених п. 45.3 ст. 45 Регламенту.

45.3.Рада не може скасовувати свої рішення ненормативного характеру, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

45.4.Профільна постійна комісія Ради попередньо розглядає доцільність скасування раніше прийнятих Радою рішень.

Глава 5. ПИТАННЯ ДИСЦИПЛІНИ ТА ЕТИКИ

Стаття 46. Дисципліна та етика на сесіях Ради

46.1.На пленарному засіданні Ради промовець не повинен вживати образливі висловлювання, закликати до незаконних і насильницьких дій, використовувати у своїх виступах недостовірні або неперевірені відомості та допускати прояви некоректної поведінки. Головуючий на пленарному засіданні Ради після попередження промовця про неприпустимість таких висловлювань і закликів або у разі некоректної поведінки має право припинити його виступ, а у разі нереагування на попередження головуючого — позбавити його права виступу на пленарному засіданні ради з даного питання. У разі повторного порушення дисципліни та етики промовець може бути позбавлений головуючим або за рішенням більшості від присутніх депутатів права виступу на поточному пленарному засіданні Ради.

46.2.Якщо промовець висловлюється не з обговорюваного питання або виступає не з тих підстав, з яких йому надано слово, головуючий на пленарному засіданні Ради після двох попереджень позбавляє його слова. Та частина виступу промовця, яка виголошена після позбавлення його слова, не включається до протоколу пленарного засідання Ради.

46.3.Під час пленарного засідання Ради депутати Ради не повинні заважати промовцям і слухачам діями, які перешкоджають викладенню або сприйняттю виступу (вигуками, оплесками, вставанням тощо).

46.4.Якщо депутат своєю поведінкою заважає проведенню засідання Ради, головуючий попереджує його персонально і закликає до порядку. У разі грубого порушення дисципліни або перешкоди проведенню засідання головуючий може оголосити перерву або закрити засідання.

46.5.Особи, присутні на пленарних засіданнях Ради, засіданнях постійних комісій чи тимчасових контрольних комісій, робочих груп, фракцій, мусять утримуватися від публічних проявів свого ставлення до того, що відбувається, і не порушувати порядок.

РОЗДІЛ 3. ПОСАДОВІ ОСОБИ ТА ОРГАНИ РАДИ

Глава 1. ГОЛОВА РАДИ, ЗАСТУПНИКИ ГОЛОВИ РАДИ

Стаття 47. Правові засади статусу і діяльності голови Ради та його заступника

47.1.Повноваження голови Ради, заступника голови Ради визначаються Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», «Про запобігання корупції», «Про доступ до публічної інформації», іншими законодавчими актами та цим Регламентом.

47.2.Голова Ради, заступник голови Ради працюють у Раді на постійній основі, не можуть мати іншого представницького мандату, суміщати свою службову діяльність з іншою роботою (виконувати роботу на умовах сумісництва), у тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової, творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю (безпосередньо чи через посередників або підставних осіб), одержувати від цього прибуток, входити самостійно, через представника або підставних осіб до складу правління чи інших виконавчих органів підприємств, кредитно-фінансових установ, господарських товариств тощо, організацій, спілок, об'єднань, кооперативів, що здійснюють підприємницьку діяльність.

Стаття 48. Порядок обрання голови Ради

48.1.Голова Ради обирається Радою шляхом таємного голосування з числа її депутатів на строк повноважень Ради.

48.2.Рішення про обрання голови Ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість депутатів від загального складу Ради.

48.3.Кандидати виступають на пленарному засіданні Ради з доповідями про програми майбутньої діяльності і відповідають на запитання (в порядку висунення їх кандидатур). Депутати Ради мають право висловлювати думку щодо програм кандидатів, їх політичних, ділових та особистих якостей, спонукати депутатів голосувати за або не голосувати за кандидатів. Головуючий на пленарному засіданні Ради, з урахуванням черговості депутатів Ради на виступ, надає рівні можливості для виступаючих за кожного кандидата. У заключному слові кожен кандидат також дає згоду на включення своєї кандидатури до бюлетеня для таємного голосування або заявляє про самовідвід; про самовідвід він може заявити в будь-який час перед цим, для чого головуючий на пленарному засіданні Ради надає йому слово позачергово.

48.4.Обрання голови шляхом таємного голосування та визначення результатів і підсумків голосування проводиться відповідно до порядку, встановленого цим Регламентом.

Стаття 49. Повноваження голови Ради

49.1. Голова Ради виконує свої повноваження згідно зі статтею 55 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами.

49.2. Голова Ради в межах своїх повноважень видає розпорядження.

Стаття 50. Порядок припинення повноважень голови Ради                   

50.1.Голова Ради здійснює свої повноваження до припинення ним повноважень депутата Ради відповідного скликання, крім випадків, передбачених пунктами 50.2, 50.3, 50.5 цієї статті. Голова Ради вважається звільненим з посади з дня припинення ним депутатських повноважень або повноважень голови Ради.

50.2.У своїй діяльності голова Ради є підзвітним Раді та може бути звільнений з посади Радою шляхом таємного голосування. Питання про звільнення голови Ради може бути внесено на розгляд Ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу Ради. Рішення про звільнення голови Ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість депутатів від загального складу Ради. Звільнення особи з посади голови Ради не має наслідком припинення нею повноважень депутата цієї Ради.

50.3.Повноваження голови Ради також вважаються достроково припиненими без припинення повноважень депутата Ради в разі звернення з особистою заявою до Ради про складення ним повноважень голови Ради, а також у інших передбачених Законом випадках.                                                                                                               

50.4.Зазначені у п. 50.3 ст. 50 цього Регламенту повноваження голови Ради припиняються, а відповідна особа звільняється з посади голови Ради з дня прийняття відповідною Радою рішення, яким береться до відома зазначений факт.

50.5.У випадках, коли повноваження голови Ради припиняються у зв'язку із набранням сили обвинувального акта чи судового рішення про позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, датою припинення повноважень вважається день набрання чинності таким рішенням.

Стаття 51. Порядок обрання заступника голови Ради                             

51.1.Заступник голови Ради обирається Радою в межах строку її повноважень з числа депутатів цієї ради шляхом таємного голосування.                                           

51.2.Рішення про обрання заступника голови Ради вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість депутатів від загального складу Ради.

51.3. Обрання заступника голови Ради шляхом таємного голосування та визначення результатів і підсумків голосування проводиться відповідно до порядку, встановленого цим Регламентом.

Стаття 52. Повноваження заступника голови Ради

52.1.Заступник голови Ради здійснює свої повноваження до припинення ним повноважень депутата Ради або дострокового припинення повноважень заступника голови Ради.

52.2.Заступник голови Ради здійснює повноваження голови відповідної Ради за відсутності голови Ради на підставі його розпорядження, а також у разі неможливості виконання головою Ради своїх обов'язків з інших причин.

52.3.Заступник голови Ради виконує функціональні обов’язки, визначені розпорядженням голови Ради.

Стаття 53. Порядок дострокового припинення повноважень заступника голови Ради

53.1.  Повноваження заступника голови Ради можуть бути достроково припинені без припинення повноважень депутата Ради за рішенням Ради, що приймається шляхом таємного голосування. Питання про дострокове припинення його повноважень може бути внесено на розгляд Ради на вимогу не менш як третини депутатів від загального складу Ради або голови Ради.

Рішення про дострокове припинення повноважень заступника голови Ради у випадках, передбачених п. 53.1 цієї статті, вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість депутатів від загального складу Ради

53.2.Повноваження заступника голови Ради можуть також бути достроково припинені без припинення повноважень депутата Ради у разі звернення з особистою заявою до Ради про складення ним повноважень заступника голови Ради. Зазначені повноваження заступника голови Ради припиняються з дня прийняття Радою рішення, яким береться до відома зазначений факт.

53.3.У випадках, коли повноваження заступника голови Ради припиняються у зв'язку із набранням сили обвинувального акта чи судового рішення про позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, датою припинення повноважень вважається день набрання чинності таким рішенням.

53.4.У випадках, передбачених п. 53.1-53.3 цієї статті, відповідна особа звільняється з посади заступника голови Ради з дня припинення її повноважень.

Глава 2. ПОСТІЙНІ КОМІСІЇ РАДИ

Стаття 54. Загальні умови створення постійних комісій Ради

54.1.Склад постійних комісій Ради обирається з числа депутатів Ради не пізніше, ніж на другій сесії Ради нового скликання на строк її повноважень згідно з рішенням Ради про утворення постійних комісій.

54.2.До складу постійних комісій Ради не можуть бути обрані голова Ради та заступник голови Ради.

54.3.Питання утворення, обрання і ліквідації постійних комісій, зміни їх складу, обрання голів постійних комісій вирішуються виключно на пленарних засіданнях Ради.

54.4.Засідання постійних комісій Ради протоколюються. Запис засідання постійних комісій в цифровому вигляді здійснюється виконавчим апаратом Ради для службового користування та зберігається у відділі організаційно-правового забезпечення виконавчого апарату Ради протягом року. Такий запис не є офіційним документом.

54.5.Протоколи та висновки і рекомендації постійних комісій Ради оприлюднюються на офіційному веб-сайті Ради.

54.6.Висновки, рекомендації та протоколи засідань постійних комісій Ради зберігаються у виконавчому апараті Ради та передаються до архіву в установленому порядку. Діловодство постійних комісій Ради забезпечують їх голови та секретарі.      

54.7.Інші питання, пов'язані з порядком створення, повноваженнями та діяльністю постійних комісій, визначаються Положенням про постійні комісії Ради, рішеннями Ради.

Стаття 55. Склад постійних комісій Ради

55.1.Рада обирає постійні комісії у складі голови і членів комісії. Склад постійних комісій обирається Радою за пропозицією голови Ради з урахуванням представництва партій.

55.2.Депутат Ради може бути членом лише однієї постійної комісії, не враховуючи членства у Лічильній комісії та інших тимчасових комісіях.

55.3.Всі члени постійних комісій мають рівні права.

55.4.У випадках, визначених Регламентом, зміна в персональному складі постійних комісій вважається такою, що відбулася, після прийняття Радою відповідного рішення.

Стаття 56. Порядок обрання складу постійних комісій Ради                  

56.1.За пропозицією голови Ради склад постійних комісій Ради обирається за списком.

56.2.За результатами цього голосування оформляється відповідне рішення Ради.

56.3.Персональний склад постійних комісій Ради повинен містити: назву всіх постійних комісій; прізвища, імена та по батькові відповідних депутатів Ради; назву районної організації політичної партії, від якої обрано депутата.

Глава 3. ПРЕЗИДІЯ РАДИ

Стаття 57. Правовий статус та повноваження президії Ради

57.1.Президія Ради є дорадчим органом Ради, який попередньо готує узгоджені пропозиції і рекомендації з питань, що передбачається внести на розгляд Ради, та вирішує інші питання за дорученням Ради.

57.2.Президія Ради може приймати рішення, які мають дорадчий характер.

57.3.До складу президії Ради входять голова Ради, заступник голови Ради, голови постійних комісій Ради, керівники депутатських фракцій і груп, голова райдержадміністрації.

57.4.Повноваження президії Ради, порядок її створення та діяльність, завдання і компетенція визначається чинним законодавством, цим Регламентом, а також Положенням про неї, що затверджується рішенням Ради.

Глава 4. ТИМЧАСОВІ КОНТРОЛЬНІ КОМІСІЇ РАДИ

Стаття 58. Правовий статус тимчасових контрольних комісій Ради

58.1.Тимчасові контрольні комісії Ради обираються з числа її депутатів для здійснення контролю щодо конкретно визначених Радою питань в межах повноважень місцевого самоврядування.

58.2.У складі тимчасової контрольної комісії Ради може бути представлено не менше як по одному депутату від кожної депутатської фракції чи групи.

58.3.Якщо депутатська фракція чи група не запропонувала представників для роботи в тимчасовій контрольної комісії, то комісія створюється без участі представників цієї депутатської фракції чи групи.

58.4.Про утворення тимчасової контрольної комісії Рада приймає рішення, де визначає:

-                назву тимчасової контрольної комісії;

-                завдання, мету і коло питань щодо контролю за якими тимчасова контрольна комісія створюється;

-                кількісний і персональний склад тимчасової контрольної комісії, голову тимчасової контрольної комісії;

-                термін діяльності тимчасової контрольної комісії (на заздалегідь визначений час або на час виконання відповідної роботи);

-                термін звіту тимчасової контрольної комісії про виконану роботу, який не перевищує трьох місяців з дня утворення тимчасової контрольної комісії;

-                за необхідності — заходи щодо кадрового, матеріально-технічного, інформаційного, організаційного забезпечення роботи тимчасової контрольної комісії.

58.5. Рішення Ради про створення тимчасової контрольної комісії, її назву та завдання, персональний склад комісії та її голову вважається прийнятим, якщо за це проголосувало не менше однієї третини депутатів ради від загального складу Ради.

Стаття 59. Склад тимчасової контрольної комісії Ради та режим її роботи

59.1.Голова тимчасової контрольної комісії, заступник голови та секретар тимчасової контрольної комісії не можуть бути членами однієї депутатської фракції.

59.2.Тимчасова контрольна комісія Ради працює в режимі засідань, як правило, закритих.

59.3.Депутати Ради, які входять до складу тимчасової контрольної комісії та залучені комісією для участі в її роботі спеціалісти, експерти, інші особи не повинні розголошувати інформацію, яка стала їм відома у зв'язку з її роботою.

Стаття 60. Звіт та припинення роботи тимчасової контрольної комісії Ради

60.1.Після обговорення результатів роботи тимчасової контрольної комісії у відповідних постійних комісіях Ради та на пленарному засіданні Рада приймає рішення щодо завершення роботи такої комісії або доручає їй продовжувати роботу і визначає для цього термін її діяльності.

60.2.Повноваження тимчасової контрольної комісії вважаються припиненими у разі:

-         прийняття Радою остаточного рішення щодо результатів роботи цієї комісії;

-         припинення повноважень Ради.

РОЗДІЛ 4. ДЕПУТАТИ РАДИ, ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПОВНОВАЖЕНЬ ДЕПУТАТІВ

Глава 1. ДЕПУТАТИ РАДИ

Стаття 61. Правові засади діяльності депутатів Ради

61.1.Порядок діяльності депутата Ради, його права, обов'язки та повноваження регламентуються Конституцією України, законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про запобігання корупції», «Про доступ до публічної інформації», іншими законами України та цим Регламентом.

61.2.Повноваження депутата Ради починаються з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією в день відкриття першої сесії Ради і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї Ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата Ради.

61.3.Депутат Ради є повноважним і рівноправним членом Ради як представницького органу місцевого самоврядування.

61.4.Депутат Ради має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності Ради та утворюваних нею органів, несе обов'язки перед виборцями, Радою та її органами, виконує їх доручення.

Стаття 62. Посвідчення та нагрудний знак депутата Ради

Депутату Ради після визнання повноважень надається:

-                       тимчасове посвідчення про реєстрацію депутата Ради, видане районною виборчою комісією;

-                       посвідчення депутата Ради за підписом голови Ради;

-                       нагрудний знак «Депутат районної ради».

Стаття 63. Форми роботи депутата Ради                                                  

63.1.Діяльність депутата в Раді включає:                                                         

-               участь у пленарних засіданнях Ради;

-               участь у засіданнях постійних комісій, тимчасових контрольних комісій Ради, їх підкомісій та робочих груп, до яких він обраний, з правом вирішального голосу, а у засіданні будь-яких інших комісій — з правом дорадчого голосу;

-               участь у засіданнях президії Ради з правом дорадчого голосу, якщо він не є членом президії Ради;

-               виконання доручень Ради та її органів;

-               роботу над проектами рішень, документами Ради та виконання інших депутатських повноважень у складі депутатських фракцій та груп чи індивідуально;

-               роботу з населенням району.

63.2.Депутат Ради зобов'язаний зареєструватися і бути присутнім на пленарних засіданнях Ради та засіданнях її органів, до яких його обрано.

Стаття 64. Депутатські фракції                                                                   

64.1. Депутати Ради можуть об’єднуватися у фракції. Депутатська фракція складається не менше як із трьох депутатів. Депутатські фракції формуються на партійній основі депутатами Ради, обраними в багатомандатному  виборчому окрузі за виборчими списками відповідної районної партійної організації політичної партії.

64.2. Порядок вступу депутата до депутатської фракції Ради або виходу з неї визначається  самою фракцією.

64.3. Депутат Ради може входити до складу лише однієї депутатської фракції. Після відповідного оформлення документів про утворення депутатської фракції, її керівник подає заяву разом з документами  (протокол зборів депутатів з рішенням про створення фракції із зазначенням  її назви, персонального  складу та керівника, заяв депутатів) в Раду для реєстрації. Реєстрація здійснюється шляхом повідомлення головуючим на пленарному засіданні Ради про її створення, кількісний склад та керівника.

64.4. Організацію роботи фракції здійснює її керівник.

Стаття 65. Депутатські групи

65.1. Депутати Ради для спільної роботи щодо здійснення депутатських повноважень можуть на основі взаємної згоди об’єднуватися в депутатські групи.

65.2. Депутатська група може бути утворена в будь-який час протягом строку повноважень Ради даного скликання за рішенням зборів депутатів Ради, які виявили бажання увійти до її складу. Депутатська група складається не менш як із п’яти депутатів. Депутати Ради, які входять до складу депутатської групи, обирають керівника групи.

65.3. Депутатська група реєструється Радою шляхом повідомлення головуючим на пленарному засіданні Ради за поданням керівника, що очолює цю групу, до якого додається підписане депутатами групи письмове повідомлення про сформування депутатської групи із зазначенням її назви, персонального складу та партійної належності членів групи. У повідомленні зазначаються депутати, уповноважені представляти групу. Депутатська група припиняє свою діяльність згідно з Законом України „Про статус депутатів місцевих рад“.

65.4. Організацію діяльності депутатської групи здійснює її керівник.

Стаття 66. Права депутатських фракцій та груп

66.1.Депутатські фракції та групи попередньо обговорюють кандидатури посадових осіб, яких обирає, призначає чи затверджує Рада.

66.2.Кожна депутатська фракція та група має гарантоване право на виступ свого представника з кожного питання порядку денного на сесії Ради.

66.3.Жодна депутатська фракція та група не має права виступати від імені територіальної громади та Ради.

66.4. Керівник депутатської фракції, групи входить до складу президії Ради.

Стаття 67. Реорганізація, зміни і припинення діяльності депутатських фракцій, груп

67.1.Реорганізація та формування нових депутатських фракцій та груп можуть проводитися протягом повноважень Ради із збереженням їх пропорційного представництва в органах Ради, за винятком президії Ради, чи з відступом від нього відповідно до рішення, прийнятого Радою щодо такого представництва.

67.2.Про зміни в складі депутатської фракції та групи її керівник повідомляє письмово голову Ради. Це повідомлення підписує і депутат Ради, щодо якого воно подається, або лише керівник депутатської фракції чи групи, якщо депутата виключено з неї.

Стаття 68. Забезпечення діяльності депутатських фракцій та груп

68.1.Голова Ради забезпечує депутатські фракції та групи приміщенням, необхідним обладнанням тощо, а також сприяє у здійсненні депутатськими фракціями та групами передбачених законами і цим Регламентом функцій в Раді.

68.2.За зверненням керівника депутатської фракції чи групи виконавчий апарат Ради поширює серед депутатів Ради підготовлені нею матеріали про її діяльність як офіційні від депутатської фракції чи групи.

68.3. Рада координує роботу депутатських фракцій і груп та може заслуховувати повідомлення про їх діяльність.

Глава 2. ФОРМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕПУТАТСЬКИХ ПОВНОВАЖЕНЬ

Стаття 69. Поняття депутатського запиту, депутатського запитання та депутатського звернення

69.1.Депутати Ради відповідно до Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» мають право на депутатський запит, депутатське запитання та депутатське звернення.

69.2.Депутатський запит — це підтримана Радою вимога депутата Ради до посадових осіб Ради і її органів, сільського, селищного голови, голови районної державної адміністрації, його заступників, керівників відділів і управлінь з питань, які віднесені до відання Ради, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на території району.

69.3.Депутатське запитання — це засіб одержання депутатом Ради інформації або роз'яснення з тієї чи іншої проблеми під час пленарного засідання Ради або засідання постійної комісії. Відповідь на депутатське запитання може бути оголошеною на сесії Ради або надана депутату Ради в індивідуальному порядку. Депутатське запитання не включається до порядку денного сесії Ради, не обговорюється і рішення щодо нього не приймається.

69.4.Депутатське звернення — викладена в письмовій формі вимога депутата Ради з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, розташованих на території району щодо здійснення певних дій, вжиття заходів чи надання офіційного роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

Стаття 70. Порядок подання та розгляд депутатського запиту

70.1.Депутатський запит може бути внесений депутатом Ради або групою депутатів Ради попередньо або на пленарному засіданні Ради, як правило, у письмовій формі і з питань, які віднесені до відання Ради.

70.2.При розгляді депутатського запиту на пленарному засіданні Ради головуючий або його автор оголошує стислий зміст запиту, кому він адресований та прізвища депутатів, які його підписали.

70.3. Депутатський запит підлягає обов'язковому включенню без голосування до порядку денного пленарного засідання Ради.

70.4.У депутатському запиті зазначаються: прізвище, ім'я, по батькові та посада особи, до якої направляється запит, поштова адреса, коротка назва запиту, суть проблеми та вимог, підпис депутата (депутатів), назва депутатської фракції, дата складання. Текст депутатського запиту долучається до протоколу сесії.

70.5.На вимогу депутата (депутатів), які підписали запит, головуючий надає слово для пояснення та додаткового обґрунтування необхідності такого запиту.

70.6.По кожному депутатському запиту Рада приймає рішення.

70.7.Депутатський запит, за необхідності, обговорюється на пленарному засіданні Ради.

70.8. Рада може зобов'язати відповідний орган подати у встановлений нею строк звіт про виконання рішень Ради по депутатському запиту.

Стаття 71. Відповідь на депутатський запит                                          

71.1.Орган або посадова особа, до яких звернуто депутатський запит, зобов'язані у встановлений Радою строк надати офіційну письмову відповідь на нього Раді і депутату Ради.

71.2.Якщо депутатський запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений Радою строк, то орган або посадова особа зобов'язані письмово повідомити Раду та депутата Ради, який вніс запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати один місяць з дня одержання депутатського запиту.

71.3.Відповідь на депутатський запит, на вимогу депутата, розглядається на пленарному засіданні Ради.

71.4.Депутат Ради має право дати оцінку відповіді на свій депутатський запит.

71.5.За результатами відповіді на депутатський запит може бути проведено обговорення, якщо на цьому наполягає не менше однієї чверті від зареєстрованих на пленарному засіданні Ради депутатів Ради.

71.6.Посадових осіб, до яких звернуто депутатський запит, завчасно інформують про дату та час обговорення Радою відповіді на депутатський запит. Вони або уповноважені ними особи мають право бути присутні на цьому пленарному засіданні Ради.

71.7. За результатами розгляду відповіді на депутатський запит Рада приймає відповідне рішення.                                                                                                             

РОЗДІЛ 5. ВИКОНАВЧИЙ АПАРАТ РАДИ

Стаття 72. Статус та порядок утворення виконавчого апарату Ради 

72.1.Виконавчий апарат утворюється Радою. Його структура і чисельність, витрати на утримання встановлюються Радою за поданням голови Ради.

72.2.Діяльність виконавчого апарату Ради здійснюється на підставі Положення про виконавчий апарат Ради.

72.3.Виконавчий апарат Ради за посадою очолює голова Ради.

Стаття 73. Повноваження виконавчого апарату Ради                           

Виконавчий апарат Ради здійснює організаційне, правове, інформаційне, аналітичне, матеріально-технічне забезпечення діяльності Ради, її органів, депутатів Ради, сприяє здійсненню Радою взаємодії і зв'язків з територіальними громадами, місцевими органами виконавчої влади, органами та посадовими особами місцевого самоврядування, а також асоціаціями органів місцевого самоврядування.

 

РОЗДІЛ 6. ЧИННІСТЬ РЕГЛАМЕНТУ

Стаття 74. Прийняття та зміна Регламенту

74.1. Регламент визначає організацію та порядок діяльності Ради та її органів.

74.2. Процедурні питання, не врегульовані законом чи Регламентом, вирішуються Радою, у кожному конкретному випадку.

74.3. Регламент Ради є обов'язковим для виконання Радою та її органами.

74.4. Регламент затверджується не пізніше як на другій сесії Ради рішенням Ради, прийнятим більшістю голосів депутатів від загального складу Ради. У такому ж порядку приймається рішення про внесення змін і доповнень до Регламенту. Регламент, зміни і доповнення набувають чинності з моменту їх прийняття.

74.5. Зміни та доповнення можуть бути внесені до Регламенту за ініціативою голови Ради, його заступника, постійних комісій Ради, депутатів Ради того скликання, яким затверджено Регламент, депутатських  груп та фракцій.

74.6. Зміна Регламенту стає постійною нормою і вноситься до основного тексту після затвердження на сесії.

74.7.У випадках прийняття законодавчих актів, внаслідок чого виникне неузгодженість окремих положень Регламенту з чинним законодавством, на черговій сесії повинні бути внесені відповідні зміни і доповнення до Регламенту.

74.8.У разі наявності розбіжностей норм Регламенту з нормами чинного законодавства України, діють норми чинного законодавства України.

Стаття 75. Порядок припинення дії  Регламенту

75.1. Чинність Регламенту або його окремих положень може бути призупинена чи припинена у зв'язку з невідповідністю прийнятим законам України чи за рішенням Ради.

75.2. До прийняття Регламенту Ради чергового скликання застосовується Регламент, що діяв у попередньому скликанні.

 

 

Дополнительная информация