Наш край

Мапа району

Решети́лівський райо́н — адміністративно-територіальна одиниця у Полтавській області України з адміністративним центром у селищі Решетилівка.

Район розташований у центральній частині Полтавської області, районний центр Решетилівка. Межує з Полтавським, Новосанжарським,  Кобеляцьким, Козельщинським,   Глобинським, Великобагачанським,  Шишацьким, Диканським районами.

Поверхня району рівнинна, ґрунти чорноземні, є запаси нафти, природного газу, торфу, поклади піску, глин.

Загальна площа району становить 1009,8 км². Площа лісів 4,1 тис. га, в яких  переважають сосна,  вільха, дуб, осика.

На території району функціонують 13 природоохоронних об'єктів загальною площею 1794,3 га. Зокрема, орнітологічний заказник загальнодержавного значення «Михнівський» площею 450 га (створений у 1980 році згідно з Постановою Ради Міністрів УРСР від 25.02.80 р № 132). Територія заказника розташована між селами Михнівка та Фрунзівка. Перебуває у віданні М'якенківської та Шевченківської сільських рад.

Розташування району

Також, функціонують ботанічний заказник місцевого значення «Новодиканський» (50,9 га; 1995), в якому ростуть 4 види рослин, що занесені до «Червоної книги України», гідрологічний заказник місцевого значення  «Калениківський»  (114,2 га; 2013), ландшафтні заказники місцевого значення «Гарячківський ліс» (365,8 га; 1993), «Щербаки» (289,2 га; 1995),  «Кузьменки» (269,5 га; 1995) та «Демидівський» (150 га; 2010). Є 2 заповідні урочища — «Кут» (38,1 га; 1998; с. Сухорабівка) і «Дубина» (65,5 га; 2010; смт. Решетилівка) та чотири пам'ятки природи (дуби черешчаті віком понад сто років) в селах Великий Бакай (0,3 га/1 шт.; 1995), Коржі (0,25 га/1 шт.; 1995), Лобачі (0,25 га/3 шт.; 1995), урочищі Шарлаї (0,3 га/1 шт.; 1995).

З півночі на південний захід район перетинає р. Говтва, на західній межі району — р. Псел, а на сході — р. Полузір'я.

Утворений район 7 березня 1923 року, у сучасних межах з 1966 року. Центр — селище Решетилівка, розташована на р. Говтва, при злитті її складових частин — Вільхової та Грузької Говтви, за 40 км від обласного центру — м. Полтави та за 10 км від залізничної станції «Решетилівка» — с. Жовтневе. Через селище проходять автотраси Київ-Харків та Диканька-Комсомольськ.

Перша документальна згадка про селище Решетилівка датується 1638 роком у зв'язку з селянсько-козацьким повстанням під проводом Дмитра Гуні та Якова Острянина. Другою за часом писемною згадкою про Решетилівку є її позначення на Генеральній карті відомого французького інженера і картографа Гійома Левассера де Боплана, надрукованій у Гданську 1648 року.

Важливу роль у розвитку Решетилівки відіграли ярмарки, яких тут щороку відбувалось по 4.

До складу району входять Решетилівська селищна рада і 18 сільських рад.

Кількість населення району станом на 1 січня 2013 року становить 26,9 тис. чоловік, із них: сільського населення — 17,5 тис. чоловік, міського — 9,4 тис. чоловік.

Невід'ємною частиною району є його видатні особистості, серед яких:

  • Юрій Горліс-Горський(народ. в с.Демидівка), видатний український військовий та громадський діяч, письменник, старшина Армії УНР. Автор історичного роману «Холодний Яр»;
  • Іван Біленький (народ. в Решетилівці у 1894 році), кошовий отаман, ватажок козацько-селянського повстанського загону, що боровся у 1920–1921 роках проти більшовицько-московського терору на території Полтавського повіту;
  • Данило Оверченко (народився в Решетилівці, роки життя невідомі) — отаман, ватажок повстанського загону у Решетилівці, що боровся у 1920 році проти московсько-більшовицьких військ. У жовтні 1920 року приєднався до повстанського загону Андрія Левченка;
  • Христовий Микола Олексійович (1897, с. Паськівка — 1937), редактор газети «Боротьбист» — офіційного органу Полтавської губернської організації Української партії комуністів-боротьбистів. Розстріляний 1937 року як «брат отамана» Леонтія Христового;
  • Товстуха Л. С. — народний художник України, лауреат Держаної премії ім. Т. Г. Шевченка;
  • Бабенко Надія Несторівна — заслужена майстриня народної творчості УРСР, лауреат Державної Премії УРСР імені Тараса Шевченка[1], член спілки майстрів народного мистецтва;
  • Єфремова Домна Федосіївна — українська килимарниця, заслужена майстриня народної творчості УРСР,лауреат Державної Премії УРСР імені Тараса Шевченка;
  • Ковінька Олександр Іванович, відомий гуморист;
  • Дмитренко Олексій Максимович, письменник;
  • Дереч Дмитро Григорович, письменник;
  • Пільгук Іван Іванович, письменник;
  • Мусійко Олександр Самсонович — селекціонер, член-кореспондент ВАСГНІЛ, лауреат Сталінської та Ленінської премій, кавалер ордена Леніна, інших радянських державних нагород;
  • На Решетилівській фабриці художніх виробів працюювали заслужені вишивальниці Василенко О. М., Михайло М. П., Бебко А. Ф., Єфремова Д. Ф., Бондарець Г. С.


Дополнительная информация